18 вересня 2013, 12:15
Леонід Туменко, «Молодь Черкащини», №38, 18 вересня 2013 року
Віктор Гвоздь 1958 р.н., Вища інженерно-пожежно-технічна школа МВС СРСР, начальник управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області – генерал-майор служби цивільного захисту, депутат обласної ради, кандидат технічних наук, доцент, нагороджений золотою медаллю «За ефективне управління», а також почесною відзнакою МНС України, медалями «За бездоганну службу» 3-го та 2-го ступеня, нагрудними знаками «Кращому працівникові пожежної охорони» та «За відзнаку в службі».
– Вікторе Михайловичу, розмовляємо напередодні вашого професійного свята – Дня рятівника. Щиро вітаю і бажаю завжди бути на передовій лінії захисту людського життя і здоров\'я.
– Дякую. А я в свою чергу здоровлю всіх-всіх колег.
– Правильно відзначено, що солдатами не народжуються.
– А генералами – тим паче. Продовжую династію пожежників у другому поколінні, батько Михайло Григорович у пожежній охороні Рівненщини з 1971 року, навіть перебуваючи на пенсії, продовжує роботу в пожежній охороні ВАТ «Рівнельон». Свій шлях у професії розпочинав з курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС СРСР, яке на «відмінно» закінчив у 1979 році. Пишаюся, що моє ім\'я, як одного з найкращих випускників, і нині прикрашає Дошку Пошани цього навчального закладу, який став Академією пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. Жага знань згодом привела мене до Вищої інженерно-пожежно-технічної школи МВС СРСР у місті Москва, яку також успішно закінчив у 1984 році. Щодо служби, то розпочинав її з відділу пожежної охорони УВС Рівненського облвиконкому. З 1984 по 2005 рік працював у Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. За цей час пройшов шлях від викладача пожежно-технічного циклу, начальника курсу, проректора з тилу, проректора з господарчої частини до проректора з економічних питань та матеріально-технічного забезпечення.
–Сумлінних та ініціативних помічають «угорі».
– Помітили й мене, призначивши на посаду начальника Головного управління МНС України у Київській області, а вже через рік я очолив Головне управління МНС України у місті Києві.
– Доля офіцерів непередбачувана. Прозвучав наказ – і пакуй валізи.
– Спакував і я. І з 2006 року – в Головному управлінні МНС України в Черкаській області, служу тут і понині, правда, служба тепер називається по-іншому: Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.
– Останнім часом частенько змінюються назви та таблички. І не завжди це на користь справі.
– У нашому випадку – на користь. Перш ніж ми поговоримо про стан обласної системи цивільного захисту, проаналізуємо рівень захищеності населення та розглянемо діяльність пожежно-рятувальних підрозділів, я хочу повернутися до, без перебільшення, знакових змін та перетворень, які відбулись у системі цивільного захисту і держави, і області. Розпочати я би хотів із Реформи в системі захисту населення від надзвичайних ситуацій. 24 грудня 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав Указ №726/2012 про реорганізацію Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки України у Державну службу надзвичайних ситуацій, яку очолив генерал-полковник служби цивільного захисту Михайло Болотських.
– І служба стала ефективнішою?
– У цьому питанні варто прислухатися до думки професіоналів. А саме експерти та фахівці служби вбачають у нововведеннях велику перспективу. На практиці, з року в рік Україна стикалась із проблемами щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та стихійних лих, а завдяки реорганізації відомства з\'явилася унікальна можливість створити ефективну службу, яка вирішуватиме завдання захисту населення від надзвичайних ситуацій швидко та професійно. Тож, без перебільшення, реформа в системі захисту населення від надзвичайних ситуацій була не лише потрібна, вона була конче необхідна. Та й світовий досвід свідчить, що найбільш ефективно служби з надзвичайних ситуацій працюють у тих країнах, де вони функціонують у тісній взаємодії із Міністерством оборони. Наприклад, у США, Канаді, Китаї військові та рятувальники співпрацюють як єдине ціле.
– Власне, і в Україні такий формат співробітництва присутній.
– Так, дійсно, до відокремлення було важко уявити ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та стихійних лих без допомоги армії. Тож сьогодні ми повертаємось до напрацьованого досвіду та спільного алгоритму дій. Досить часто трапляються надзвичайні ситуації, до ліквідації яких доводиться долучати підрозділи Міністерства оборони, його спеціальну техніку. Зимові снігопади, весняні паводки, пожежі у лісових масивах та на торфовищах – скрізь без допомоги Збройних сил рятувальникам не обійтись. У тому, що ефективність співпраці істотно підвищиться, немає жодного сумніву, а це, в свою чергу, позитивно позначиться на якості виконання завдань за призначенням щодо збереження життя, здоров\'я та майна громадян України.
– Зрозуміло, що підбивати підсумки реформування ще зарано, але, можливо, є зміни, про які можна розповісти?
– Зупинюсь лише на трьох, як на мене, знакових подіях. По-перше, під дахом Служби вдалось об\'єднати Державну інспекцію техногенної безпеки з пожежно-рятувальними підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Завдяки об\'єднанню цих двох структур в одне ціле, робота щодо попередження пожеж, інших надзвичайних подій, підвищення рівня обізнаності населення, та й ліквідації надзвичайних ситуацій на усіх рівнях, не кажучи вже на зменшення бюрократичних перепон, стала набагато ефективнішою. По-друге був прийнятий та набув законної сили Кодекс цивільного захисту України. По-третє, 4 червня на території полігону Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України у Сумській області, вперше за роки незалежної України, під керівництвом Президента України Віктора Федоровича Януковича пройшли тактико-спеціальні навчання із застосування сил і засобів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Збройних Сил України з питань ліквідації надзвичайних ситуацій та проведення пошуково-рятувальних операцій. У рамках цих навчань, участь у яких взяли 375 бійців особового складу та 73 одиниці техніки, під час демонстрації можливих тактичних елементів ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема при аварії літака, зіткненні автобуса з потягом на переїзді, пожежі на підприємстві, вибуху на хімічному заводі, розмінуванні місцевості та гасінні лісових пожеж, рятувальники показали високу професійну виучку та майстерність, а також ефективність своїх дій. Тож, як на мене, результати цих навчань вкотре засвідчили правильність вибраного шляху щодо реформування служби.
– Поговоримо про стан цивільного захисту області. Наскільки він є прогнозованим та керованим?
– Основне завдання, яке стоїть перед нашою службою, це підвищення рівня безпеки на території області. За багатьма показниками ми цього досягли. Окрім трьох надзвичайних ситуацій, цього року в області виникло 1538 подій, що не класифіковані як надзвичайні ситуації. Внаслідок їх загинуло 240 осіб (із них 8 дітей), травмовано 450 осіб (із них 3 дитини). Загалом упродовж року виникло 748 пожеж, на яких виявлено 41 загиблого. Порівняно з аналогічним періодом минулого року (860 пожеж, 42 загиблих) загальна кількість пожеж зменшилась на 14%, водночас кількість загиблих залишилася на минулорічному рівні. Завдяки вжитим невідкладним заходам запобіжного характеру та адміністративного впливу вдалось запобігати пожежам у місцях збирання та зберігання цьогорічного врожаю, торік у місцях збирання урожаю сталося три пожежі. Як завжди непростою була ситуація на водних об\'єктах області, де зареєстровано 80 випадків загрози для життя людей, вода забрала життя 63 осіб, з яких п\'ятеро – діти. Водночас удалось врятувати 41 людину, що втричі більше, ніж торік. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість загиблих зменшилась на 8%. Приємно зазначити, що завдяки високому професіоналізму та відданості справі нам удалося втримати ситуацію у сфері цивільного захисту населення і територій області під контролем. Реагування на всі надзвичайні ситуації, що відбулися в регіоні, було оперативним, професійним та своєчасним.
– Ви зазначили, що на сьогодні однією із нагальних проблем цивільного захисту області, попри загальне зменшення кількості пожеж, є збільшення їх негативних наслідків, зокрема загибелі людей.
– Причина тут у ще недостатньому загальному рівні організації пожежогасіння на селі. Притому, що питома вага пожеж у сільській місцевості становить 62% від загальної кількості пожеж в області, цифра загиблих на цих пожежах сягає 85%. Кожна десята пожежа на селі супроводжується загибеллю людей. Випадки смерті на пожежах у цих населених пунктах порівняно з тими, де розміщуються пожежно-рятувальні підрозділи обласного управління ДСНС України, трапляються частіше в 3,5 рази. Питанням покращення пожежогасіння в сільській місцевості управлінням відтоді як було видано розпорядження голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба «Про створення в 2011-2015 роках у населених пунктах області місцевих пожежних команд», постійно приділяється значна увага. Загалом, сьогодні в області вже функціонує 71 місцева пожежна команда.
– Якими ви бачите перспективи служби?
– Сьогодні, як і вчора, зрештою як і завжди, для підрозділів служби цивільного захисту найголовніші завдання – попередити надзвичайні ситуації, захистити та врятувати громадян, які потрапили у біду. Кожна людина має відчувати свою захищеність у життєвому середовищі. І забезпечити їй цю впевненість – наш головний обов\'язок.
Віктор Гвоздь 1958 р.н., Вища інженерно-пожежно-технічна школа МВС СРСР, начальник управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області – генерал-майор служби цивільного захисту, депутат обласної ради, кандидат технічних наук, доцент, нагороджений золотою медаллю «За ефективне управління», а також почесною відзнакою МНС України, медалями «За бездоганну службу» 3-го та 2-го ступеня, нагрудними знаками «Кращому працівникові пожежної охорони» та «За відзнаку в службі».
– Вікторе Михайловичу, розмовляємо напередодні вашого професійного свята – Дня рятівника. Щиро вітаю і бажаю завжди бути на передовій лінії захисту людського життя і здоров\'я.
– Дякую. А я в свою чергу здоровлю всіх-всіх колег.
– Правильно відзначено, що солдатами не народжуються.
– А генералами – тим паче. Продовжую династію пожежників у другому поколінні, батько Михайло Григорович у пожежній охороні Рівненщини з 1971 року, навіть перебуваючи на пенсії, продовжує роботу в пожежній охороні ВАТ «Рівнельон». Свій шлях у професії розпочинав з курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС СРСР, яке на «відмінно» закінчив у 1979 році. Пишаюся, що моє ім\'я, як одного з найкращих випускників, і нині прикрашає Дошку Пошани цього навчального закладу, який став Академією пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. Жага знань згодом привела мене до Вищої інженерно-пожежно-технічної школи МВС СРСР у місті Москва, яку також успішно закінчив у 1984 році. Щодо служби, то розпочинав її з відділу пожежної охорони УВС Рівненського облвиконкому. З 1984 по 2005 рік працював у Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. За цей час пройшов шлях від викладача пожежно-технічного циклу, начальника курсу, проректора з тилу, проректора з господарчої частини до проректора з економічних питань та матеріально-технічного забезпечення.
–Сумлінних та ініціативних помічають «угорі».
– Помітили й мене, призначивши на посаду начальника Головного управління МНС України у Київській області, а вже через рік я очолив Головне управління МНС України у місті Києві.
– Доля офіцерів непередбачувана. Прозвучав наказ – і пакуй валізи.
– Спакував і я. І з 2006 року – в Головному управлінні МНС України в Черкаській області, служу тут і понині, правда, служба тепер називається по-іншому: Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.
– Останнім часом частенько змінюються назви та таблички. І не завжди це на користь справі.
– У нашому випадку – на користь. Перш ніж ми поговоримо про стан обласної системи цивільного захисту, проаналізуємо рівень захищеності населення та розглянемо діяльність пожежно-рятувальних підрозділів, я хочу повернутися до, без перебільшення, знакових змін та перетворень, які відбулись у системі цивільного захисту і держави, і області. Розпочати я би хотів із Реформи в системі захисту населення від надзвичайних ситуацій. 24 грудня 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав Указ №726/2012 про реорганізацію Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки України у Державну службу надзвичайних ситуацій, яку очолив генерал-полковник служби цивільного захисту Михайло Болотських.
– І служба стала ефективнішою?
– У цьому питанні варто прислухатися до думки професіоналів. А саме експерти та фахівці служби вбачають у нововведеннях велику перспективу. На практиці, з року в рік Україна стикалась із проблемами щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та стихійних лих, а завдяки реорганізації відомства з\'явилася унікальна можливість створити ефективну службу, яка вирішуватиме завдання захисту населення від надзвичайних ситуацій швидко та професійно. Тож, без перебільшення, реформа в системі захисту населення від надзвичайних ситуацій була не лише потрібна, вона була конче необхідна. Та й світовий досвід свідчить, що найбільш ефективно служби з надзвичайних ситуацій працюють у тих країнах, де вони функціонують у тісній взаємодії із Міністерством оборони. Наприклад, у США, Канаді, Китаї військові та рятувальники співпрацюють як єдине ціле.
– Власне, і в Україні такий формат співробітництва присутній.
– Так, дійсно, до відокремлення було важко уявити ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та стихійних лих без допомоги армії. Тож сьогодні ми повертаємось до напрацьованого досвіду та спільного алгоритму дій. Досить часто трапляються надзвичайні ситуації, до ліквідації яких доводиться долучати підрозділи Міністерства оборони, його спеціальну техніку. Зимові снігопади, весняні паводки, пожежі у лісових масивах та на торфовищах – скрізь без допомоги Збройних сил рятувальникам не обійтись. У тому, що ефективність співпраці істотно підвищиться, немає жодного сумніву, а це, в свою чергу, позитивно позначиться на якості виконання завдань за призначенням щодо збереження життя, здоров\'я та майна громадян України.
– Зрозуміло, що підбивати підсумки реформування ще зарано, але, можливо, є зміни, про які можна розповісти?
– Зупинюсь лише на трьох, як на мене, знакових подіях. По-перше, під дахом Служби вдалось об\'єднати Державну інспекцію техногенної безпеки з пожежно-рятувальними підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Завдяки об\'єднанню цих двох структур в одне ціле, робота щодо попередження пожеж, інших надзвичайних подій, підвищення рівня обізнаності населення, та й ліквідації надзвичайних ситуацій на усіх рівнях, не кажучи вже на зменшення бюрократичних перепон, стала набагато ефективнішою. По-друге був прийнятий та набув законної сили Кодекс цивільного захисту України. По-третє, 4 червня на території полігону Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України у Сумській області, вперше за роки незалежної України, під керівництвом Президента України Віктора Федоровича Януковича пройшли тактико-спеціальні навчання із застосування сил і засобів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Збройних Сил України з питань ліквідації надзвичайних ситуацій та проведення пошуково-рятувальних операцій. У рамках цих навчань, участь у яких взяли 375 бійців особового складу та 73 одиниці техніки, під час демонстрації можливих тактичних елементів ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема при аварії літака, зіткненні автобуса з потягом на переїзді, пожежі на підприємстві, вибуху на хімічному заводі, розмінуванні місцевості та гасінні лісових пожеж, рятувальники показали високу професійну виучку та майстерність, а також ефективність своїх дій. Тож, як на мене, результати цих навчань вкотре засвідчили правильність вибраного шляху щодо реформування служби.
– Поговоримо про стан цивільного захисту області. Наскільки він є прогнозованим та керованим?
– Основне завдання, яке стоїть перед нашою службою, це підвищення рівня безпеки на території області. За багатьма показниками ми цього досягли. Окрім трьох надзвичайних ситуацій, цього року в області виникло 1538 подій, що не класифіковані як надзвичайні ситуації. Внаслідок їх загинуло 240 осіб (із них 8 дітей), травмовано 450 осіб (із них 3 дитини). Загалом упродовж року виникло 748 пожеж, на яких виявлено 41 загиблого. Порівняно з аналогічним періодом минулого року (860 пожеж, 42 загиблих) загальна кількість пожеж зменшилась на 14%, водночас кількість загиблих залишилася на минулорічному рівні. Завдяки вжитим невідкладним заходам запобіжного характеру та адміністративного впливу вдалось запобігати пожежам у місцях збирання та зберігання цьогорічного врожаю, торік у місцях збирання урожаю сталося три пожежі. Як завжди непростою була ситуація на водних об\'єктах області, де зареєстровано 80 випадків загрози для життя людей, вода забрала життя 63 осіб, з яких п\'ятеро – діти. Водночас удалось врятувати 41 людину, що втричі більше, ніж торік. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість загиблих зменшилась на 8%. Приємно зазначити, що завдяки високому професіоналізму та відданості справі нам удалося втримати ситуацію у сфері цивільного захисту населення і територій області під контролем. Реагування на всі надзвичайні ситуації, що відбулися в регіоні, було оперативним, професійним та своєчасним.
– Ви зазначили, що на сьогодні однією із нагальних проблем цивільного захисту області, попри загальне зменшення кількості пожеж, є збільшення їх негативних наслідків, зокрема загибелі людей.
– Причина тут у ще недостатньому загальному рівні організації пожежогасіння на селі. Притому, що питома вага пожеж у сільській місцевості становить 62% від загальної кількості пожеж в області, цифра загиблих на цих пожежах сягає 85%. Кожна десята пожежа на селі супроводжується загибеллю людей. Випадки смерті на пожежах у цих населених пунктах порівняно з тими, де розміщуються пожежно-рятувальні підрозділи обласного управління ДСНС України, трапляються частіше в 3,5 рази. Питанням покращення пожежогасіння в сільській місцевості управлінням відтоді як було видано розпорядження голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба «Про створення в 2011-2015 роках у населених пунктах області місцевих пожежних команд», постійно приділяється значна увага. Загалом, сьогодні в області вже функціонує 71 місцева пожежна команда.
– Якими ви бачите перспективи служби?
– Сьогодні, як і вчора, зрештою як і завжди, для підрозділів служби цивільного захисту найголовніші завдання – попередити надзвичайні ситуації, захистити та врятувати громадян, які потрапили у біду. Кожна людина має відчувати свою захищеність у життєвому середовищі. І забезпечити їй цю впевненість – наш головний обов\'язок.