Володимир Коломієць: «У нас повинні бути відкриті не лише двері, але й душі»

23 квітня 2014, 19:47
Тетяна Калиновська, «Черкаський край», №32-33, 23 квітня 2014 року

Про нові підходи до спілкування з платниками податків та перші кроки на посаді керівника Головного управління Міндоходів у Черкаській області ми попросили розповісти виконувача обов’язки начальника, депутата обласної ради Володимира Коломійця.

– Володимире Васильовичу, органи Міндоходів очікують реформування. У чому полягатимуть новації?

– Сьогодні ми прагнемо бути не жорстким контролером, а виваженим партнером, зробити все для того, щоб бізнес працював і добровільно та свідомо сплачував податки. Ставимо перед собою завдання створити умови для платників податків, аби у рамках чинного законодавства вони мали змогу працювати по совісті, по честі, відповідально. Ми зацікавлені в обізнаному платникові податків і водночас хочемо захистити платника від несвідомих рішень, несвоєчасної сплати податкових зобов\'язань. Відверто кажучи, ми не хочемо нараховувати штрафи, прагнемо чесних відносин.

Ми сьогодні переживаємо цікаві, але складні й обнадійливі часи, робимо все для того, щоб бізнесу було легше здійснювати свою діяльність. Дуже вдячні платникам, бо навіть у такий складний час не відбувається спаду в сплаті податків у порівнянні з минулим роком.

Одним із напрямків активізації бюджетних надходжень бачимо наведення законного порядку на ринку фальсифікованих товарів, підакцизних товарів, по інших напрямках бізнесу, щоб він працював у однакових умовах. Технології подекуди організовуються у «недержавний» спосіб: ідеться про торгівлю в обхід закону насінням, засобами захисту, мінеральними добривами, паливно-мастильними матеріалами, кавою, шоколадом. Спілкуючись із представниками бізнесу, які ведуть свою діяльність у законодавчих рамках, звертаються до нас за допомогою, робимо все можливе, щоб вони могли офіційно продавати свою задекларовану на всіх рівнях продукцію. Ще один важливий резерв для надходжень до бюджету – виведення бізнесу з тіні. Зараз активно працевлаштовуємо молодь та черкащан, задіяних у сільгоспроботах, здійснюємо застереження керівників підприємств, які нелегально наймають людей.

Час не стоїть на місці, працюємо над удосконаленням механізмів нашої служби, переведенням спілкування платників із податківцями у електронному режимі, спрощенням усіх процедур з обслуговування, оперативним наданням ліцензій і дозволів. Будь-яка затримка – це вже над звичайна ситуація у нашій службі, тому ретельно аналізуємо її причини. Запроваджуємо сервіси, нові програмні продукти, змінюємо підходи до проведення податкових перевірок за рахунок застосування ризикоорієнтованої системи.

– Здається, чи не першим вашим кроком на посаді керівника черкаського підрозділу Міндоходів стало придбання бронежилетів для наших хлопців, які охороняють східні кордони.

– Ініціатива долучитися до загальнодержавної акції «Підтримай українську армію» не лише моя особисто, а всього колективу. Міндоходівці – працівники обласного апарату – переказали кошти на ці потреби у сумі 40 тисяч гривень. Активно спрацювали міська і районні інспекції. Ми дуже цінуємо ціну життя, особливо тих людей, які на передових рубежах захищають нашу безпеку, спокій і мирне життя. Тому ми одні з перших масово відгукнулися на потреби черкаських прикордонників, і ця акція не стане одноразовою.

До слова, чимало працівників Міндоходів прибули до призовних пунктів у військкомати, ми їх підтримуємо, за ними зберігається робоче місце. Це справжні герої серед нас, ми вітаємо такі патріотичні вчинки.

– Володимире Васильовичу, ви погодилися пройти люстрацію.

– Так, я погодився на це. Абсолютно відкрито демонструю свої статки, роздав свою декларацію для ознайомлення на засіданнях за участю громадських активістів. Також заповнив матеріали, надані люстраційним комітетом, та передав на його розгляд. Тепер чекаю подальших дій та вердикту комітету. Певна річ, для мене, як і більшості людей, така процедура нова, але вважаю обов\'язком своїм прикладом показати, що це зміни, які в майбутньому приведуть до перемін на краще. Так сьогодні живе цивілізований світ, і я теж абсолютно нормально сприймаю ці речі.

– Вами ініційований широкий діалог з громадськістю, зокрема створюється новий формат Громадської ради за участю активістів самооборони, Автомайдану, Правого сектору, ветеранів Афганістану. Яку переслідуєте мету?

– Ми розширили Громадську раду при головному управлінні, яка дотепер налічувала двадцять сім учасників, а сьогодні зросла майже удвічі. Й далі продовжують надходити заявки на участь у цьому консультаційно-дорадчому органі. Цей орган збиратиметься не рідше раз на місяць, а за потреби, й частіше, аби вирішувати невідкладні питання у відносинах між бізнесом і міндоходівцями. Якщо раніше раду очолював керівник податкової служби, то тепер я просто братиму участь у засіданнях ради, і ми разом на зустрічах формуватимемо завдання для податкової служби. А потім на наступних засіданнях звітуватиму чи аргументуватиму причини невиконання прийнятих рішень.

Що стосується громадського контролю, то це правильно. Я сьогодні відчуваю персонально та переношу на колектив той тиск громадськості, що відбувається. Нас не повинні боятися, у нас повинні бути відкриті не лише двері, а й душі. До нас мають приходити консультуватися як до надійного партнера, по¬мічника.

– Хто може очолити Громадську раду?

– Сьогодні важко сказати, поки що триває процес формування кількісного складу. Розглядається питання щодо членства у консультаційно-дорадчому органі представників ГО «Правий сектор», Автомайдану, ГО «Підтримай», ЧММГО «Демперетворення України», Черкаського міського комітету громадського контролю, Народної ради Черкаського району, Черкаського «Бізнес-клубу», крайового товариства українського козацтва, Спілки ветеранів Афганістану.

По завершенні формування ради буде обрано керівні органи. Ми готові працювати з будь-яким керівником, обраним членами ради.

– Ви запропонували підприємцям за два дні знищити фальсифіковані алкогольні та тютюнові вироби. Чи прислухалися «махінатори» до таких кроків на порозуміння?

– Ми свідомо чесно поступили стосовно підприємців, дали їм час для наведення порядку. Насправді я не вважаю таких підприємців поганими: це наші черкащани, вони потрапили в певні умови ведення бізнесу, робили це для того, щоб вижити їхнім родинам. Але ж такого не повинно бути в суспільстві, всі повинні працювати в рівних умовах, тим більше, що суспільство декларує прагнення жити по європейських нормах. А в європейських правилах немає такого, щоб продавалися фальшиві матеріали чи продукти. Фальсифікат у нас існує двох видів: один із них виробляється у виробничих умовах, але підробляються акцизні марки й продаються поза законом. Але поширені явища, коли наливають до прикладу горілку у пяти-, десятилітрові пляшки, продають їх набагато дешевше, видаючи за заводські. За нашою інформацією, такий алкоголь дійсно виробляється на лініях, але поза технологіями, з використанням неякісного спирту. Тут поступаємо дуже жорстко, адже йдеться про людське життя.

– Володимире Васильовичу, ви – фінансист із великим досвідом, кандидат економічних наук. Щойно казали про те, що податкові надходження не зменшуються. Чому ж тоді українські політики стверджують про те, що казна порожня?

– Я говорю про регіональний аспект податкової діяльності, а політики кажуть про всю державу. На мою думку, проблема існує, причиною того стали величезні борги по запозиченнях минулих років і обслуговування цих боргів, курсові різниці, які різко підскочили. Але я проти такого месиджу, адже платники платять податки і законно хочуть знати, куди вони йдуть. Казна не порожня, державні кошти забез-печують найнеобхідніші виплати, проте платежі не можуть обслужити вирішення всіх проблем, які накопичувалися роками перед нашою державою. Розв\'язок питання – тільки у підвищенні ролі, популяризації виробництва, робітничих професій.

– В Україні запроваджено жорсткі антикризові заходи. На чому буде економити Міндоходів?


– Ми розуміємо, що це вимушений, але дуже необхідний захід. Щоб перегрупуватися економіці, в першу чергу треба починати з економії на всіх рівнях, починаючи з економії енергоносіїв та закінчуючи обмеженням використання службового транспорту. До речі, я використовую здебільшого власний автомобіль. Ми очікуємо скорочення штатних структур, проте ще не маємо інформації, у якій мірі. Скорочення чисельності працюючих відбудеться під час реорганізації всієї служби. Про це нас уже попереджено, ми бачимо показники по фонду оплати праці, вони суттєво зменшені – більш ніж на два мільйони гривень. Податківці усе це розуміють і готові підтягнути пояси, щоб пережити складні часи. Від цього якість нашої роботи не стане гіршою.

– Як вдається поєднувати таку серйозну посаду з депутатством у обласній раді?

– Вважаю, що в окрузі, а це Городищенський район, я працюю недостатньо, хоч зайнятість роботою – не виправдання. Треба більше працювати з людьми, чути проблеми людей, які мене обирали. Але повсякчас підтримую зв\'язок з сільськими головами, директорами шкіл. Працюю з духовенством, бо спілкування і спільна праця з ними приносить очищення душі. Тісно контактую з керівництвом району, депутатами різних рівнів, вирішую непрості проблеми. Ініціюємо питання розвитку виробництва, залучення інвесторів, оскільки відсутність у районі стабільного виробництва – головна причина відсутності робочих місць, заробітної плати. Загалом вважаю Городище, Корсунь – серцем Черкащини. Це регіони перспективні, знаходяться на вигідних шляхових артеріях. І прагну робити все від мене можливе, щоб людям жилося тут гарно. А ще енциклопедії стверджують, що географічний центр Черкащини знаходиться в Журавці, де я народився, вчився у школі, працював. Невідкладні питання вирішуємо спільно з керівником сільгосптовариства Володимиром Іващенком, сільським головою Віктором Шаповалом, до нас долучаються активні фермери Олександр Каракай, Анатолій Щербак, Микола Ракша, разом із жителями прагнемо зробити село кращим. Журавка – ідеально чиста будь-якої пори року, впорядковані пам\'ятки з історії села, освітлюються вулиці, тут гарно облаштовані дороги, доглянуті кладовища, працює водогін. Діє прекрасна церква, куди приїжджають люди з інших сіл, бо тут надзвичайна аура. Село Журавка завжди мене тягне з Черкас, і турбота про неї – найбільш приємний депутатський «тягар».