09 березня 2012, 18:51
– Миколо Андрійовичу, в житті кожного з нас є приклад, взірець.
– Для мене це вчитель фізики Мошурівської середньої школи, що на Тальнівщині, Борис Макарович Швець. Тому і став студентом педінституту і отримав диплом за спеціальністю «фізика та електротехніка». У навчальному закладі боготворив професорів Григорія Бугаєнка, Михайла Фонкича, доцента, декана Михайла Довгялла, Iвана Луцика, Олега Богатирьова. Коли ж доля привела до Черкаського пожежно-технічного училища, то захоплювала невсипущою енергією першого його начальника Олега Стояновича.
– Олега Едуардовича знали не лише пожежники. Це справді «динаміт во плоті». Маючи таких особистостей за зразок, мимоволі плекаєш мрію стати таким. Удалося?
– Це вже людям судити.
– Вони ж і кажуть: Микола Кришталь – це ім’я серед славних сучасників.
– Що ж, авторитетом дорожу. А ще більше пишаюся випускниками училища-інституту-академії. До слова – із 16 юних курсантів, молоденьких лейтенантів виросли 16 генералів. Перший заступник Міністра України з надзвичайних ситуацій, мій попередник на посаді ректора Віталій Бут – генерал-лейтенант. Генерал-майори очолюють обласні управління МНС: у Черкасах – Віктор Гвоздь, у Чернігові – Володимир Муха, у Вінниці – Iгор Рихліцький, у Хмельницькому – Анатолій Манільчук. Є «наш» генерал і у ФСБ Російської Федерації. На жаль, Герої Радянського Союзу Віктор Кібенок та Володимир Правик залишилися лейтенантами, віддавши життя і за нас із вами. До речі, делегація Академії відвідала батьків Володимира – Наталію Iванівну і Володимира Опанасовича – на Новий рік. Поїдемо і на 8 Березня.
– З генералами зрозуміло – кожен курсант Академії мріє ним стати. А ви бачите наперед, хто таким буде?
– Я психолог, то й бачу. Наприклад, згадуваний Анатолій Манільчук зростом не вирізнявся, а от настирливістю, цілеспрямованістю – дуже. У званні старшого лейтенанта вже служив на полковницькій посаді начальника загону охорони Хмельницької АЕС.
– От тепер про екстремалів. Юнаки, які вирішили навчатися у вас, розуміють, що вони мають бути готовими до позаштатних ситуацій?
– Аякже! Адже вони присягають на вірність народу України. А це не порожні слова. Надзвичайні ситуації – це завжди лихо, яке на своєму шляху не щадить нікого. В першу чергу тих, хто став йому на заваді.
– Iз пожежами теж усе зрозуміло. Але ви маєте бути готовими і до гасіння «вогню» суспільного характеру.
– Так. I маємо певний досвід. В олімпійській Москві-80 у званні лейтенанта був начальником штабу другого загону з охорони громадського порядку і безпеки Олімпіади.
– Тоді про це не повідомляли, пізніше нам стало відомо, що за кордоном на таких масштабних подіях вживають безпрецедентних заходів безпеки.
– А дуже чули про заворушення у Баку? Тоді я був офіцером штабу загону училища.
– Суспільство воліло бути закритим. Сьогодні воно вже не таке. Говоримо про все, навіть про те, чого не знаємо. Мовляв, в академію не вступиш, якщо не віддаси кому треба, як казав Леонід Глібов, «сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких».
– Відголоски і до нас долітають. Але ж зовнішнє незалежне оцінювання знань трохи «рота закрило». Приходить абітурієнт із балами. Високі – у чому проблема?
– Але ж люди, як колорадські жуки, пристосовуються і виживають за будь-яких, навіть екстремальних ситуацій.
– Ваше порівняння влучне. Розповім лише про один факт. Випадкових курсантів у нас практично не буває. А тут один «кульгає» в математиці на обидві ноги, маючи з цього предмета 180 балів. Нумо, «копати» (до речі, у штаті є посада помічника із боротьби з корупцією). I виявилося, що цей «вундеркінд» мав у школі з алгебри поточні оцінки 3 бали з можливих 12-ти, а з геометрії – 4.
– I не шкода було розлучатися?
– З таким – ні!
– Але ж у вас залишилася лазівка – «Фізо». Його абітурієнти бояться, як вогню.
– Не перебільшуйте. Відмінники, сильні розумом, кволі здоров’ям, залишилися у минулому. Нині наш потенційний курсант – сильний і мужній. А якщо хвороба підточує здоров’я, то медична комісія очі на це не закриє. Бо вилізе це неприємністю, як сталося не в нашому навчальному закладі, коли у курсанта зупинилося серце під час занять з фізичного виховання. Ще один аспект – стометрівку біжать четверо. Як можна комусь із них дописати десяті секунди, коли видно, хто як пробіг?
– Рейтинг Академії досить високий.
– I конкурс у нас досить високий. Ось така статистика. Того року претендувало на навчання 300 абітурієнтів. До речі, у відборі конкурсантів є специфіка. Кожне обласне управління МНС направляє своїх претендентів, між якими вже є конкурс. За цифрами – долі. Так от, відкрито «розкриваємо карти» – не кожен стане курсантом, то пропонуємо поїхати до Харкова чи Львова, де менший конкурс. Погодилися тільки 29 із 300. Запам’ятав матір із Донецька – каже: ні, тільки і тільки Черкаси.
– I що ж у результаті?
– Її син вступив і успішно навчається у нас.
– Ваших курсантів і випускників випробовують не тільки масштабні катастрофи, вони долають і життєві негаразди.
– Горе трапилося з курсантом Сікорським: невдало стрибнув у Дніпро і пошкодив хребет. Так за нього боролася вся Академія – на лікування йшли добровільні пожертвування, виручку від концертів теж перераховували. На жаль, не вдалося поставити у стрій. А от у 1996 році курсанта з Росії – вдалося. Лейтенантські погони отримав у інвалідному візку, а згодом уже служив, як і всі здорові.
– Про курсантів-спортсменів Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля чути далеко.
– А в цьому теж готовність до адреналіну. В Академії культивується більше двох десятків видів спорту, створені всі умови для фізичного загартування курсантів і студентів, проведення цікавого та змістовного відпочинку. За роки існування навчального закладу підготовлено 23 майстри спорту міжнародного класу, понад 220 майстрів спорту, багато спортсменів-розрядників. Серед курсантів та студентів Академії учасниця Олімпійських ігор у Пекіні, бронзовий призер чемпіонату світу з кульової стрільби, майстер спорту міжнародного класу Дарія Шаріпова, бронзовий призер Перших юнацьких Олімпійських ігор, майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби Сергій Куліш, чемпіон Європи та світу з кікбоксингу, майстер спорту міжнародного класу, майор служби цивільного захисту Iгор Приходько, багаторазовий переможець та призер чемпіонатів світу та Європи з морського багатоборства та веслування на морських ялах, майстер спорту міжнародного класу, підполковник служби цивільного захисту Віталій Снєсар та багато інших. Збірна команда Академії незмінно перебуває в числі призерів на чемпіонатах і Кубках України. Збірна команда України з пожежно-прикладного спорту, до складу якої входили курсант С. Лукашук та недавній випускник В. Нечко, під керівництвом тренера збірної, вихованця Академії, заслуженого майстра спорту I. Дягіля стала переможцем шостого чемпіонату світу з пожежно-рятувального спорту, який відбувся в Донецьку.
– Цими днями 250 лейтенантів ідуть служити народові України. Хай їм щастить!
– А Академія продовжуватиме виховувати кадри. Бо є кому. У нас працюють 12 професорів та докторів наук, 79 доцентів і кандидатів наук.
– А я підкреслю, що Микола Кришталь – автор першої в Україні дисертації з інженерної психології та психології праці, яка стосується пожежної безпеки. I на вашому рахунку, до того ж, понад 90 підручників, посібників та наукових і методичних праць. Віва, Академіє!
– Віват!
Леонід Туменко, «Молодь Черкащини»,№10, 9 березня 2012 року
– Для мене це вчитель фізики Мошурівської середньої школи, що на Тальнівщині, Борис Макарович Швець. Тому і став студентом педінституту і отримав диплом за спеціальністю «фізика та електротехніка». У навчальному закладі боготворив професорів Григорія Бугаєнка, Михайла Фонкича, доцента, декана Михайла Довгялла, Iвана Луцика, Олега Богатирьова. Коли ж доля привела до Черкаського пожежно-технічного училища, то захоплювала невсипущою енергією першого його начальника Олега Стояновича.
– Олега Едуардовича знали не лише пожежники. Це справді «динаміт во плоті». Маючи таких особистостей за зразок, мимоволі плекаєш мрію стати таким. Удалося?
– Це вже людям судити.
– Вони ж і кажуть: Микола Кришталь – це ім’я серед славних сучасників.
– Що ж, авторитетом дорожу. А ще більше пишаюся випускниками училища-інституту-академії. До слова – із 16 юних курсантів, молоденьких лейтенантів виросли 16 генералів. Перший заступник Міністра України з надзвичайних ситуацій, мій попередник на посаді ректора Віталій Бут – генерал-лейтенант. Генерал-майори очолюють обласні управління МНС: у Черкасах – Віктор Гвоздь, у Чернігові – Володимир Муха, у Вінниці – Iгор Рихліцький, у Хмельницькому – Анатолій Манільчук. Є «наш» генерал і у ФСБ Російської Федерації. На жаль, Герої Радянського Союзу Віктор Кібенок та Володимир Правик залишилися лейтенантами, віддавши життя і за нас із вами. До речі, делегація Академії відвідала батьків Володимира – Наталію Iванівну і Володимира Опанасовича – на Новий рік. Поїдемо і на 8 Березня.
– З генералами зрозуміло – кожен курсант Академії мріє ним стати. А ви бачите наперед, хто таким буде?
– Я психолог, то й бачу. Наприклад, згадуваний Анатолій Манільчук зростом не вирізнявся, а от настирливістю, цілеспрямованістю – дуже. У званні старшого лейтенанта вже служив на полковницькій посаді начальника загону охорони Хмельницької АЕС.
– От тепер про екстремалів. Юнаки, які вирішили навчатися у вас, розуміють, що вони мають бути готовими до позаштатних ситуацій?
– Аякже! Адже вони присягають на вірність народу України. А це не порожні слова. Надзвичайні ситуації – це завжди лихо, яке на своєму шляху не щадить нікого. В першу чергу тих, хто став йому на заваді.
– Iз пожежами теж усе зрозуміло. Але ви маєте бути готовими і до гасіння «вогню» суспільного характеру.
– Так. I маємо певний досвід. В олімпійській Москві-80 у званні лейтенанта був начальником штабу другого загону з охорони громадського порядку і безпеки Олімпіади.
– Тоді про це не повідомляли, пізніше нам стало відомо, що за кордоном на таких масштабних подіях вживають безпрецедентних заходів безпеки.
– А дуже чули про заворушення у Баку? Тоді я був офіцером штабу загону училища.
– Суспільство воліло бути закритим. Сьогодні воно вже не таке. Говоримо про все, навіть про те, чого не знаємо. Мовляв, в академію не вступиш, якщо не віддаси кому треба, як казав Леонід Глібов, «сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких».
– Відголоски і до нас долітають. Але ж зовнішнє незалежне оцінювання знань трохи «рота закрило». Приходить абітурієнт із балами. Високі – у чому проблема?
– Але ж люди, як колорадські жуки, пристосовуються і виживають за будь-яких, навіть екстремальних ситуацій.
– Ваше порівняння влучне. Розповім лише про один факт. Випадкових курсантів у нас практично не буває. А тут один «кульгає» в математиці на обидві ноги, маючи з цього предмета 180 балів. Нумо, «копати» (до речі, у штаті є посада помічника із боротьби з корупцією). I виявилося, що цей «вундеркінд» мав у школі з алгебри поточні оцінки 3 бали з можливих 12-ти, а з геометрії – 4.
– I не шкода було розлучатися?
– З таким – ні!
– Але ж у вас залишилася лазівка – «Фізо». Його абітурієнти бояться, як вогню.
– Не перебільшуйте. Відмінники, сильні розумом, кволі здоров’ям, залишилися у минулому. Нині наш потенційний курсант – сильний і мужній. А якщо хвороба підточує здоров’я, то медична комісія очі на це не закриє. Бо вилізе це неприємністю, як сталося не в нашому навчальному закладі, коли у курсанта зупинилося серце під час занять з фізичного виховання. Ще один аспект – стометрівку біжать четверо. Як можна комусь із них дописати десяті секунди, коли видно, хто як пробіг?
– Рейтинг Академії досить високий.
– I конкурс у нас досить високий. Ось така статистика. Того року претендувало на навчання 300 абітурієнтів. До речі, у відборі конкурсантів є специфіка. Кожне обласне управління МНС направляє своїх претендентів, між якими вже є конкурс. За цифрами – долі. Так от, відкрито «розкриваємо карти» – не кожен стане курсантом, то пропонуємо поїхати до Харкова чи Львова, де менший конкурс. Погодилися тільки 29 із 300. Запам’ятав матір із Донецька – каже: ні, тільки і тільки Черкаси.
– I що ж у результаті?
– Її син вступив і успішно навчається у нас.
– Ваших курсантів і випускників випробовують не тільки масштабні катастрофи, вони долають і життєві негаразди.
– Горе трапилося з курсантом Сікорським: невдало стрибнув у Дніпро і пошкодив хребет. Так за нього боролася вся Академія – на лікування йшли добровільні пожертвування, виручку від концертів теж перераховували. На жаль, не вдалося поставити у стрій. А от у 1996 році курсанта з Росії – вдалося. Лейтенантські погони отримав у інвалідному візку, а згодом уже служив, як і всі здорові.
– Про курсантів-спортсменів Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля чути далеко.
– А в цьому теж готовність до адреналіну. В Академії культивується більше двох десятків видів спорту, створені всі умови для фізичного загартування курсантів і студентів, проведення цікавого та змістовного відпочинку. За роки існування навчального закладу підготовлено 23 майстри спорту міжнародного класу, понад 220 майстрів спорту, багато спортсменів-розрядників. Серед курсантів та студентів Академії учасниця Олімпійських ігор у Пекіні, бронзовий призер чемпіонату світу з кульової стрільби, майстер спорту міжнародного класу Дарія Шаріпова, бронзовий призер Перших юнацьких Олімпійських ігор, майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби Сергій Куліш, чемпіон Європи та світу з кікбоксингу, майстер спорту міжнародного класу, майор служби цивільного захисту Iгор Приходько, багаторазовий переможець та призер чемпіонатів світу та Європи з морського багатоборства та веслування на морських ялах, майстер спорту міжнародного класу, підполковник служби цивільного захисту Віталій Снєсар та багато інших. Збірна команда Академії незмінно перебуває в числі призерів на чемпіонатах і Кубках України. Збірна команда України з пожежно-прикладного спорту, до складу якої входили курсант С. Лукашук та недавній випускник В. Нечко, під керівництвом тренера збірної, вихованця Академії, заслуженого майстра спорту I. Дягіля стала переможцем шостого чемпіонату світу з пожежно-рятувального спорту, який відбувся в Донецьку.
– Цими днями 250 лейтенантів ідуть служити народові України. Хай їм щастить!
– А Академія продовжуватиме виховувати кадри. Бо є кому. У нас працюють 12 професорів та докторів наук, 79 доцентів і кандидатів наук.
– А я підкреслю, що Микола Кришталь – автор першої в Україні дисертації з інженерної психології та психології праці, яка стосується пожежної безпеки. I на вашому рахунку, до того ж, понад 90 підручників, посібників та наукових і методичних праць. Віва, Академіє!
– Віват!
Леонід Туменко, «Молодь Черкащини»,№10, 9 березня 2012 року